Новости сервиса по созданию форумов myforums.org.ua: Во избежание блокировки Вашего форума, настоятельно рекомендуем удалить с него все порнографические и эротические материалы. По всем вопросам пишите на наш форум поддержки или на электронную почту admin@myforums.org.ua
С уважением, Администрация сервиса myforums.org.ua.



Форум для любящих мам

Объявление

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Форум для любящих мам » Воспитание детишек » 12 правил воспитания ребенка


12 правил воспитания ребенка

Сообщений 1 страница 13 из 13

1

По воспитанию детей написано множество пособий, существует сотни рекомендаций, которые зачастую сбывают с толку молодых матерей. На самом же деле им необходимо учесть всего лишь 12 основных нюансов в общении.

Правило 1
Не вмешивайтесь в дело, которым занят ребенок, если он не просит о помощи. Своим невмешательством вы будете сообщать ему: «С тобой все в порядке! Ты, конечно справишься!»

Правило 2
Если ребенку действительно нелегко, и он готов принять вашу помощь, обязательно помогите ему. При этом: - возьмите на себя только то, что он не может выполнить сам, остальное предоставьте делать ему самому! - по мере освоения ребенком новых действий постепенно передавайте их ему.

Правило 3
Постепенно и неуклонно снимайте с себя заботу и ответственность за личные дела вашего ребенка и передавайте их ему!

Правило 4
Позволяйте вашему ребенку встречаться с отрицательными последствиями своих действий (или своего бездействия). Только тогда он будет взрослеть и становиться «сознательным»!

Правило 5
Если у ребенка эмоциональная проблема, будет правильно его «активно» выслушать!

Правило б
Если поведение ребенка вызывает у вас «отрицательные» чувства и переживания просто сообщите ему об этом в форме «Я-высказывания»!

Правило 7
Максимально удаляйте из своего общения с ребенком «12 помех» - привычных или автоматических реакций: приказы, команды; предупреждений, угрозы; мораль, нравоучения и др.!

Правило 8
Соизмеряйте собственные ожидания с возможностями ребенка. Не требуйте от него невозможного или трудно выполнимого. Вместо этого посмотрите, что вы можете изменить в окружающей обстановке!

Правило 9
Не присваивайте себе эмоциональных проблем ребенка!

Правило 10
Правила (ограничения, требования) обязательно должны быть в жизни каждого ребенка, но: - их не должно быть слишком много и было бы очень хорошо, что бы они были гибкими; - родительские требования не должны вступать в явное противоречие с важнейшими потребностями ребенка; - правила (ограничения, требования, запреты) должны быть согласованы взрослыми между собой; - тон, в котором сообщается требование или запрет, должен быть скорее дружественно-разъяснительным, чем повелительным!

Правило 11
Правила и последствия должны формулироваться одновременно!

Правило 12
Следует применять санкции, а не наказание!

Детей учит то, что их окружает! (обратите на то, как вы общаетесь между собой и как общаются люди окружающие вашего ребенка)

    *

      Если ребенка часто критикуют - он учится осуждать.
    *

      А когда ребенка часто хвалят - он учится оценивать.
    *

      Если ребенку часто демонстрируют враждебность он учится драться.
    *

      Когда с ребенком обычно честны - он учится справедливости.
    *

      Если ребенка часто высмеивают - он учится быть робким.
    *

      Когда ребенок живет с чувством безопасности - он учится верить.
    *

      А если ребенка часто позорят - он учится чувствовать себя виноватым.
    *

      При частом одобрении ребенка - он начинает всегда хорошо к себе относиться.
    *

      Если к ребенку часто бывают снисходительны - то он учится быть терпеливым.
    *

      Когда ребенка часто подбадривают, то он учится уверенности в себе.
    *

      Если ребенок живет в атмосфере дружбы и чувствует себя нужным, то он учится находить в этом мире любовь!

Ну, а теперь Вы знаете самые простые и важные вещи для установления хороших и добрых отношений между Вами и вашим ребенком. Желаю удачи! И самое большое правило: Самое главное правило такое: безусловно любите и принимайте ребёнка таким, как он есть!

источник

0

2

Не со всеми постулатами согласилась бы. Если часто демонстрировать враждебность,то ребёнок научится не драться,а превратится в волка,будет необоснованно агрессивным в словах,в поведении. Некоторые выкладки противоречат друг-другу.Скорее всего это переводная статья. Но в целом интересная.

0

3

Людочка - Лягушка написал(а):

Правило 7Максимально удаляйте из своего общения с ребенком «12 помех» - привычных или автоматических реакций: приказы, команды; предупреждений, угрозы; мораль, нравоучения и др.!

я думаю это невозможно, потомучто когда к ребенку не доходит то что ты пытаешся донести, а донести очень надо, в ход идут и приказы, и команды и т.д....

+1

4

Леночка
вот это точно!

0

5

Людочка - Лягушка написал(а):

Максимально удаляйте из своего общения с ребенком «12 помех» - привычных или автоматических реакций: приказы, команды; предупреждений, угрозы; мораль, нравоучения и др.!

Это нереально. Если до ребенка не "доходит" по-хорошему, приходятся применять и нравоучения, и приказы, и предупреждения. Есть, конечно, вариант всё ему разрешать (Как методы японцев - до 5 лет ребенку разрешают делать все, что ему хочется). Но тогда и вырастают, как мне кажется, невоспитанные дети, о которых мамочки высказывались в другой темке.

0

6

Людочка, спасибо, замечательные правила!!!!

0

7

Часто в родинах виникають ситуації, коли кожен з дорослих дотримується своїх поглядів на виховання. У кожного - свої уявлення про те, що потрібно вимагати від дитини. А оскільки ці вимоги дуже часто бувають суперечливими, то як малюкові розібратися, хто правий? Поради щодо виховання дає дитячий та сімейний психолог-практик Ліля Дубинська.

Зазвичай при виникненні подібних ситуацій дорослі переконані, що «корінь зла» захований саме в «поганій», «неправильній» дитині. Але батьки мають усвідомлювати: вважаючи так, вони перекладають відповідальність за конфліктні стосунки в сім'ї на дитину. Але ж дитина ще маленька. Вона не може відповідати ні за себе, ні за відносини з іншими. У малюка ще абсолютно відсутній життєвий досвід, розуміння різних причин і наслідків. Відповідальність за все, що відбувається, лежить тільки на дорослих. Якщо малюк «не такий, як потрібно» - значить, саме дорослі не так, як потрібно, вибудовують з ним стосунки.

Прийняти таку точку зору батькам буває не легко. Їм легше все погане, що робить дитина, вважати її поганим характером. А звички аналізувати свої слова і вчинки, звернені до дитини, дорослі не виробили. Вони не бачать, що постійно займають позицію обвинувача і викривача жахливого характеру свого малюка. Змушуючи дитину тим самим постійно захищатися способами, які їй доступні на даний момент.

«Скільки їй не кажи, все робить навпаки!»

«Вона бреше на кожному кроці і навіть не червоніє!»

«Ця дитина надзвичайно ледача! ЇЇ лінь народилася на світ раніше, ніж вона сама!»

Дитину звинувачують, присоромлюють, залякують. Але при цьому не ставлять собі питань: якщо не чує - може, говоримо якось не так і не те? Якщо бреше - може, показали, що це найкращий метод захисту? Якщо лінується - може, налякали критикою за невмілу спробу щось зробити?

«Та що ви! - заперечить більшість батьків. - Ми завжди їй говоримо (показуємо), як потрібно робити. Ми ж ніколи не брешемо. Ми вчимо її трудитися. Але все марно!»

Тут хочеться навести один епізод, який ілюструє батьківські омани щодо самих себе.

До мене на консультацію прийшла мама з дев'ятирічним сином. Справді мила і добра жінка. Відразу видно, що пригнічена і втомлена. Щиро стурбована тим, що відбувається з її сином. Син - понурий, з настороженим поглядом. Похмуро мовчить, мляво і без цікавості розглядає запропоновані йому іграшки. Мамині скарги - як відчайдушний крик про допомогу:

- Вчитися не хоче. У школі б'ється, грубить вчителям. Тікає з дому. Я приходжу з роботи о 8 вечора - а його зі школи ще немає. І постійно бреше! Запитаєш, чи зробив уроки - каже, що зробив. А насправді - і не торкався! Запитаєш, де був – обманить, що був у художній студії. А потім виявляється, що вже місяць туди не ходить! Грубить мені, чоловікові. Чоловік - це не рідний батько, це його вітчим. Але так добре до нього ставиться! Вчить його грати в шахи, пояснює уроки. Але все ж - ніякої подяки! Ми для нього робимо все, що можемо ... А він минулого тижня украв у мене з гаманця гроші. Просто злочинець якийсь ...

- Ти казала - грошей немає, а у тебе були ... - крізь зуби, не піднімаючи голови, бурмоче «злочинець».

- Та це ж були гроші за квартиру! - Майже зі сльозами на очах кричить мама. - Він нікого не цінує, тільки себе! - Це звучить, як остаточний вирок злочинцеві. - Що з ним робити?

Подальшу бесіду з мамою і хлопчиськом тут розповідати не будемо. Скажемо тільки, що вона була спрямована на те, щоб мама розгледіла хоч кілька позитивних рис характеру своєї дитини. Хоч кілька - для початку. Адже страшно уявити, як безнадійно, безрадісно, задихаючись без проявів маминої любові, живе дитина, яка постійно чує про себе тільки такі відгуки... Робота з цією сім'єю була тривала і копітка. Але ось що важливо: коли вони вже йшли і хлопчик нагнувся, щоб зашнурувати черевики, куценький светрик на його спині задерся. Через худі дитячі реберця навскіс йшли кілька широких багряних рубців.

- Що це? - Від несподіванки питання прозвучало з жахом.

Мама почервоніла.

- Це я... коли він гроші взяв... Я вже й не знала, що з ним робити...

Хлопчик несподівано різко випростався.

- Мамо, а чому ти не розповідаєш, що і Артем (вітчим) теж мене б'є ременем? - Це було сказано голосно, з образою, навіть з обуренням.

Мама почервоніла ще дужче.

- Ну, тільки один раз ... І то, на моє прохання ... Я хотіла, щоб він відчув, що таке батьківський авторитет...

- Три рази – додав син. - І без твого прохання - теж!

Їм обом було дуже погано - і мамі, і синові. Вони обидва були в розпачі і не знали, як жити далі. Вони викликали величезне співчуття.

Але при цьому хлопчик гостро, хворобливо відчував - мама обманює. Вона бреше, захищаючи в очах іншої людини себе і свого чоловіка.

А ось мама щиро не вважала, що вона в чомусь неправдива. Не розуміла, що сказане «У мене немає грошей» для її сина є брехнею. Гроші-то в гаманці були! Не розуміла, що саме по собі замовчування про те, що вітчим бив дитину - теж брехня. А вже ствердження «всього один раз», з його точки зору, - велика брехня. До трьох він рахувати вміє... І, звичайно ж, для хлопчика було брехнею твердження про те, що «ми для нього робимо все, що можемо». Він однозначно не бажав старань, виражених биттям ременем поперек спини. Звісно, ​​ не відчував за це ніякої подяки.

А зрозуміло те, що у хлопчика навіть не було протесту проти того, що мати відлупцювала його після крадіжки грошей. Він сам усвідомлював, що цього не можна було робити (але покарання зовсім не обов'язково має бути жорстоким. У жодному випадку категорично не можна бити дітей). Протест у нього викликала саме брехня, нехай і у формі замовчування. Адже зовсім не так добре ставиться до нього вітчим - ременем б'є...

Сама того не бажаючи і не усвідомлюючи, мама дала йому приклад того, що брехня - це спосіб захисту від засудження з боку інших людей. Залишається тільки припускати, скільки таких прикладів давали дитині до того, як вона теж опанувала подібну тактику самозахисту.

Тому можна твердо говорити: відповідальність за поведінку дитини лежить саме на дорослих, які її оточують. Якщо ми хочемо змінити своє дитя - потрібно міняти власні звичні способи взаємодії з ним.

У цьому прикладі немає ніякого звинувачення на адресу батьків. Адже вони теж колись були дітьми. Вони і самі володіють лише тими методами виховання, яким навчили їх власні батьки. Це лише спроба пояснити просту закономірність: наші діти повертають нам рівно те, що у нас і взяли.

Хороша новина полягає в наступному: є інші методи спілкування. Завдяки їм батьки і діти можуть навчитися чути один одного і навчатися взаємно любити.

Джерело

0

8

А моєму сину хрещена мама подарувала журнал "Пізнайко",насправді дуже цікавий журнал,є чим зайняти дитину...тепер ми стали багато читати,після вирішення загадок син став швидше і краще мислити,це мене дуже радує,сподіваюсь,що це допоможе йому в навчанні,журнал українською мовою,це для нас важливо,дитина повинна знати свою рідну мову і вільно неї розмовляти).Тому можете спробувати,може і вашій дитині сподобається)

0

9

Все очень просто. Нужно сразу дать уяснить что можно, а что нет. Читать вместе познавательные книги, журналы. Вот мы читаем хороший журнал - Познайка. Там сейчас, кстати, пишут на патриотические темы, очень интересно для малышей!

0

10

Завжди хотіла виховати свою дитину в патріотичному дусі, кожного дня розповідаю історії про нашу рідну Батьківщину, але я розумію що моїх історій замало. І тому по порадам подруг,  я спробувала виписати йому журнал Пізнайко.  Так, це дійсно цікавий журнал, в ньому пишуть на українській мові, і пишуть дійсно цікаві історії які допомагають виховати маленького патріот

0

11

Мы идем с ребенком в книжный магазин или к лотку с журналами и смотрим какие из них больше нам подойдут. Мы нашли хороший журнал - Познайка. Там сейчас, кстати, пишут на патриотические темы, очень интересно для малышей! Он очень яркий и красочный!

0

12

а мы ходим со своими детьми на экскурсии и на мастер классы развивающие.

Последний раз были в Детском городе профессий.
Там им выдали поспорта как взрослым, устраивались на работу, зарабатывали и тратили деньги на свое усмотрение...
Очень было интересно, пойдем еще раз, пробовать на разные профессии. ))

0

13

Надо не только ребенка воспитывать, но и себя. Ребенок смотрит на родителей и берет пример.
И когда сами родители ведут себя правильно, нет проблем и с ребенком, потому что тот сам и приберет за собой,  поможет, не ведет себя эггоистомю

0


Вы здесь » Форум для любящих мам » Воспитание детишек » 12 правил воспитания ребенка


ecatomb
Персональные форумы © myforums.org.ua Наш форум поддержки